November 22nd, 2018

Авром

Авраам Шмулевич: Если террористы постоянно нарушают перемирие, нужно вводить свои войска и уничтожат

Авраам Шмулевич: Если террористы постоянно нарушают перемирие, нужно вводить свои войска и уничтожать их руководство


фото: yenicag

Раввин Авраам Шмулевич, президент Института Восточного партнерства (Израиль) в программе телеканала Еспресо "Студия Запад с Антоном Борковским" об антиукраинской и антиизраильской стратегии Путина и перемирии на крови

"Хамас" совершил беспрецедентно наглое и агрессивное нападение на Израиль. При этом мы увидели весьма странную реакцию Государства Израиль, которая закончилась отставкой министра обороны Либермана - человека, занимавшего жесткую позицию в отстаивании израильских интересов.

Да, действительно, многие в Израиле задаются вопросом, почему военная операция не была доведена до конца. Известно, что "Хамас" собрал много летального военного вооружения - или иранского, или российского производства, и частично производящегося на месте. И было бы логично прогнозировать, что Израиль должен как минимум уничтожить этот военный потенциал и, если не начать широкую наземную военную операцию в Газе, то хотя бы, используя авиацию, уничтожить склады оружия и уничтожить руководство боевиков. Это не было сделано. Что касается отставки Либермана, тут тоже есть вопросы, поскольку, когда он был министром обороны во время этой операции, кто ему мешал проводить жесткий курс, ведь Израиль - это не президентская, а парламентская республика, и традиционно у министров довольно большое поле для самостоятельности в их сфере, а министр обороны по сути - это второй человек в неофициальной иерархии государства. Многие спрашивают, может это был просто некий популистский шаг, и он просто решил таким образом снять с себя ответственность. Словом, есть ощущение незавершенной войны и возникает вопрос - зачем это было сделано? С другой стороны, мы понимаем, что идет война, и в этой ситуации было бы странно ожидать, чтобы правительство открывало все карты. Не надо забывать, что главный фронт в Израиле - не юг, не Газа, а север, где находится "Хезболла", где находится 100 тысяч войск Ирана и его союзников, где находится иранская регулярная армия, и где находится Россия, русские системы ПВО, и российские регулярные войска.

В то же время мы услышали эти нелепые фашистские голоса в России, которые фактически приветствовали удары по Израилю. Речь идет о том, что Кремль или прокремлевские группы были очень рады, что Железный Купол не смог отразить все ракетные удары.

Ну, это были даже не прокремлевские группы, это было высшее российское военное руководство, то есть силы, которые управляют Россией. Для Израиля не секрет, что очень многие люди в российском руководстве являются открытыми антисемитами и врагами Израиля. Мы воевали с Советским Союзом на протяжении многих лет, а современная Россия - это наследница Советского Союза. Что касается Железного Купола, кстати, они тут напрасно радуются - он, конечно, не сбивает всех ракет, поскольку один выстрел стоит примерно 40 тысяч долларов, он просчитывает траекторию ракет, и если ракета должна взорваться на незаселенной территории, то ее не сбивают. На момент опубликования статистики она была такая, что из 400 ракет были сбиты 104. Практически 90 процентов ракет, летящих на жилые кварталы, были сбиты. С технической точки зрения, это - превосходный результат, поскольку подлет ракеты к ближайшим еврейским населенным пунктам составляет 3 секунды, то есть за эти 3 секунды ее нужно сбить, а подлет к Вирсавии - столице Негева, столице юга Израиля - примерно 2-3 минуты. Когда ракета сбивается над населенным пунктом, то она же не испаряется, осколки все равно остаются и тоже наносят какой-то вред. Но противно то, что российские военные и люди, входящие в политическое руководство, так громко радуются проблемам Израиля при том, что, кстати, большое количество израильтян являются выходцами из Советского Союза, из России, или даже имеют российское гражданство. По идее они должны защищать этих людей. Но, поскольку Кремль понимает, что идея "русского мира" в Израиле никак не пройдет, то он показывает свое отношение, в какой степени граждане важны для российского руководства - нужны они только в качестве пушечного мяса, или же в качестве трамплина, по которому , как по живому мосту, могут войти российские войска.

У Израиля, опять же, позиция, которая неоднократно обсуждалась на уровне высшего политического и военного руководства, - Израиль вовсе не желает прямого военного столкновения с Россией, но, если россияне перейдут четко определенные наши красные линии, то это столкновение произойдет. И, возвращаясь к реакции израильского руководства, Нетаньяху, скорее всего, речь идет о том, что в случае начала широкомасштабной войны, тем более на севере Израиля, то есть если военные действия будут вести с территории Ливана и Сирии, то израильские силы будут вынуждены зайти на эту территорию, и это, конечно, вызовет реакцию среди населения многих арабских стран. В то же время незамеченной остается революционное событие: практически выстроен союз между так называемыми умеренными арабскими странами - прежде всего Саудовской Аравией - и Израилем.

Вот недавно появилась информация, что Израиль на полмиллиарда долларов отправил оружия в Саудовскую Аравию, в частности системы ПВО. На самом деле это беспрецедентное событие. И оно направлено ​​прежде всего против Ирана. И, возможно, этим вызвана такая сдержанная реакция Израиля - он просто добился прекращения огня, ведь было объявлено: если война будет продолжаться, если обстрелы будут продолжаться, то все высшее руководство "Хамаса" будет физически ликвидировано. А известно, что эти люди больше всего ценят свою личную безопасность. Они вполне готовы посылать женщин и детей умирать во имя интересов и идеалов ислама, во имя джихада. Но сами умирать они как-то совсем не спешат и большая часть финансовой помощи, поступающей в ту же Газу, оказывается на личных счетах этих "товарищей". Так что достигнуто перемирие. Ни для кого не секрет, что это перемирие временное, что проблема Газы и проблема террористов так или иначе должна быть решена.

Кремль любит говорить о перемирии, в то же время он поставляет оружие и в "ЛНР", и в "ДНР", он поставляет оружие террористическими группам на Ближнем Востоке, а потом Путин делает вид, что он будто бы ни при чем, хотя весь мир понимает, что он причастен. В конце концов, я не думаю, что ракеты они находят в колодцах, в оазисах, покупают в военторге, но они спекулируют именно на этом.

Ракеты они покупают в военторге и получают их по почте, но мы знаем, где находится этот военторг - он находится в Москве. Ситуация очень схожая, но Украина, к сожалению, попала в эту ловушку постоянного перемирия, которое постоянно нарушается, а в результате никаких серьезных действий не происходит. Тактика Израиля другая. Вот как только начинается сам обстрел, Израиль действует жестко. Это не ситуация с изнурительным якобы перемирием, когда с одной стороны, перемирие, а с другой стороны - гибнут люди. Этого израильское руководство не допускает. Чтокасается этой российской тактики, которую позаимствовали террористические силы, то эта тактика выгодна прежде всего агрессору. Невозможно допускать ситуацию, когда обстрелы идут, когда вялая война тянется на протяжении месяцев и даже лет. В этой ситуации необходимо уничтожать и руководство, стоящее за этой войной, и, если необходимо, вводить свои силы на эту территорию, защищать ее.

Но я просто себе представляю, какой вой поднимет международное сообщество и, в частности, те или иные агенты влияния Кремля, в международных структурах, если Израиль пойдет на жесткое решение этой проблемы. Ну действительно, не может быть вечной ситуация, когда террористы запускают ракеты, речь в том числе идет и об украинской проблеме, после чего появляются те или иные так называемые миротворцы и говорят - нет, вы должны руководствоваться международным правом и заключенными теми или иными договоренностями. По сути - патовая ситуация.

К сожалению, мы знаем, что большая часть международного сообщества, большая часть стран-членов ООН настроены крайнее антиизраильски, и фактически Израиль осуждают за любое проявление самообороны. Скажем, этому обострению в Газе предшествовал многомесячный так называемый огненный террор, когда террористы запускали воздушные шары, баллоны со взрывчаткой, с горючим материалом, который сжигал все вокруг. Обычно они падали на открытые территории, но также вызвали пожары, например, в одном из самых ценных заповедников в Израиле, который полностью выгорел. При этом руководство "Хамаса" отправляло к границам Израиля подростков 14-15 лет, которые эти шары запускали. Как только Израиль пытался отвечать, весь мир кричал о том, что убивают детей. Вместо того, чтобы призвать к ответственности "Хамас", который нарушает все возможные конвенции, правила гуманности, используя детей в качестве пушечного мяса, обсуждали Израиль. Если вы посмотрите, как в крупных западных СМИ, освещают последние события, то обычно говорится, что Израиль нанес удары по сектору Газа, погибло столько-то людей, то есть, не говорится, что эти люди - боевики. А о том, что это был удар в ответ на агрессию, если и сообщается мелкими буквами, то где-то в конце статьи. Мы уже давно привыкли, что объективности в отношении Израиля не существует и, кстати, могу сказать, что украинское руководство поддерживает практически чуть ли не все антиизраильские резолюции.

Последняя резолюция украинского руководства была четко произраильская и четко осудила арабский терроризм.

Да, у нас это отметили с приятным удивлением. Действительно, одной из немногих стран, которая четко подтвердила произраильскую позицию, была Украина. Я даже в своем блоге приводил рядом два заявления - российского МИД и украинского МИД. И между ними, конечно, существует огромная разница. У нас ценят позицию Украины. Ну, дай Бог, чтобы Украина и в дальнейшем не подписывала автоматически все эти антиизраильские резолюции, ведь в целом ситуация у нас действительно очень похожа. Вы стали жертвой той же  тактики гибридной медленной войны, и вообще военторга.

Кремлевского военторга?!

В котором покупают снаряды, обстреливающие Донбасс, и ракеты, которые обстреливают юг Израиля, это точно один и тот же военторг и продавцы в этом военторге, его хозяева совершенно одни и те же. И с тех самых полок получают оружие.

https://ru.espreso.tv/article/2018/11/20/avraam_shmulevych_esly_terrorysty_postoyanno_narushayut_peremyrye_nuzhno_vvodyt_svoy_voyska_y_unychtozhat_ykh_rukovodstvo
Авром

Авраам Шмулевич: Якщо терористи постійно порушують перемир’я, слід вводити свої війська й винищувати

Авраам Шмулевич: Якщо терористи постійно порушують перемир’я, слід вводити свої війська й винищувати їхнє керівництво


фото: yenicag

Рабин Авраам Шмулевич, президент Інституту Східного партнерства (Ізраїль) в програмі телеканалу Еспресо "Студія Захід з Антоном Борковським" про антиукраїнську і антиізраїльську стратегію Путіна і перемир’я на крові

"Хамас" здійснив безпрецедентно нахабний і агресивний напад на Ізраїль. Натомість ми побачили доволі дивну реакцію Держави Ізраїль, яка закінчилась відставкою міністра оборони Лібермана – людини, яка посідала жорстку позицію у відстоюванні ізраїльських інтересів. 

Так, дійсно, багато хто в Ізраїлі задається питанням, чому не до кінця було доведено військову операцію. Відомо, що "Хамас" назбирав багато летального воєнного озброєння – або іранського, або російського виробництва, частково воно виробляється на місці. І було б логічно прогнозувати, що Ізраїль повинен як мінімум знищити цей воєнний потенціал і, якщо й не почати широку наземну воєнну операцію в Газі, то бодай, використавши авіацію, знищити склади зброї і знищити керівництво бойовиків. Цього не було зроблено. Щодо відставки Лібермана, тут теж є питання, оскільки, коли він був міністром оборони під час цієї операції, хто йому взагалі заважав проводити жорсткий курс, адже Ізраїль – це не президентська, а парламентська республіка, і традиційно міністри мають доволі багато поля для самостійності в їхній сфері, а міністр оборони по суті – це друга людина в неофіційній ієрархії держави. Багато хто запитує, можливо, це був просто такий популістський крок, і він просто вирішив у такий спосіб зняти із себе відповідальність. Словом, маємо відчуття незавершеної війни, виникає питання – навіщо це було зроблено? З іншого боку, ми розуміємо, триває війна, і в цій ситуації було б дивно очікувати, щоб уряд відкривав усі карти. Не треба забувати, що головний фронт в Ізраїлю – не південний, це не Газа, а північ, де знаходиться "Хезболла", де знаходиться 100 тисяч військ Ірану і його союзників, де знаходиться іранська регулярна армія, і де знаходиться Росія, російська ПВО, і російські регулярні війська.

Водночас ми почули ось ці безглузді фашистські голоси в Росії, які фактично вітали удари по Ізраїлю. Мова йде про те, що Кремль чи прикремлівські групи були дуже втішені, що Залізний Купол не зміг зняти усі ракетні удари.

Ну, це були навіть не прикремлівські групи, це було вище російське воєнне керівництво, загалом сили, які керують Росією. Для Ізраїлю не таємниця, що дуже багато людей в російському керівництві є відкритими антисемітами і ворогами Ізраїлю. Ми воювали з Радянським Союзом впродовж багатьох років, а сучасна Росія – це спадкоємиця Радянського Союзу. Щодо Залізного Купола, до речі, вони тут марно радіють – він, звісно, не збиває усіх  ракет, оскільки один вистріл коштує приблизно 40 тисяч доларів,  він прораховує траєкторію ракет,  і якщо ракета має вибухнути на незаселеній території, то її не збивають. На момент опублікування статистики вона була така, що з 400 ракет було збито 104. Практично 90 відсотків ракет, які летіли на житлові квартали, були збиті. З технічної точки зору,  це – чудовий результат, оскільки підліт ракети до найближчих єврейських населених пунктів, складає 3 секунди, тобто за ці 3 секунди її треба збити ,а підліт до Беер-Шеви – столиці Негеву, столиці півдня Ізраїлю – приблизно 2-3 хвилини. Коли ракета збивається над населеним пунктом, то вона ж не випаровується, осколки однаково залишаються і теж наносять якусь шкоду. Але гидко те, що російські військові  і люди, які входять у політичне керівництво, так гучно  радіють з проблем Ізраїлю, зважаючи, що, до речі, велика кількість ізраїльтян є вихідцями із Радянського Союзу, із Росії, або навіть мають російське громадянство. По ідеї вони мали б захищати цих людей. Але, оскільки Кремль розуміє, що ідея "русского міра" в Ізраїлі ніяк не пройде, то він  показує своє ставлення, якою мірою громадяни важливі для російського керівництва – потрібні вони лише у якості гарматного м’яса, або ж у якості трампліна, по якому, як по живому мосту, можуть увійти російські війська.

 В  Ізраїлю, знову ж таки, позиція, яка неодноразово була обговорена на рівні вищого політичного і воєнного керівництва, - Ізраїль зовсім не бажає прямого воєнного зіткнення з Росією, але, якщо росіяни перейдуть чітко накреслені наші червоні лінії, то це зіткнення наступить. І, повертаючись до реакції ізраїльського керівництва, Нетаньяху, радше всього, йдеться про те, що в разі початку широкомасштабної війни, тим більше на півночі Ізраїлю, тобто якщо військові дії вестимуть з території Лівану і Сирії, то ізраїльські сили будуть змушені зайти на цю територію, і це, звичайно, викличе реакцію серед населення багатьох арабських країн. Водночас непоміченою лишається революційна подія – практично вибудовано  союз між так званими поміркованими арабськими країнами -  насамперед Саудівською Аравією -  і Ізраїлем.

Ось нещодавно з’явилась інформація, що Ізраїль на півмільярда доларів відправив зброї в Саудівську Аравію, зокрема системи ПВО. Насправді це безпрецедентна подія. І вона  скерована насамперед проти Ірану. І, можливо, цим викликана така стримана реакція Ізраїлю – він просто домігся припинення вогню, адже було оголошено:  якщо війна триватиме, якщо обстріли продовжуватимуться, то все вище керівництво "Хамасу" буде фізично ліквідоване. А відомо, що ці люди більш за все цінують свою особисту безпеку і вони повністю готові посилати жінок і дітей вмирати в ім’я інтересів та ідеалів ісламу, в ім’я джихаду. Але самі помирати вони якось зовсім не поспішають і більша частина  фінансової допомоги, яка поступає в ту ж саму Газу, виявляється на особистих рахунках цих «товаришів». Так що досягнуте перемир’я. Ні для кого не є таємницею, що це перемир’я тимчасове, що проблема Гази і проблема терористів так чи інакше має бути вирішена.

Кремль любить говорити про перемир’я, в той же час він постачає зброю і в "ЛНР", і в "ДНР", він постачає зброю терористичними групам на Ближньому Сході, а потім Путін робить вигляд, що він буцім би ні при чому, хоча увесь світ розуміє, що він причетний. Зрештою, я не думаю, що ракети вони знаходять в колодязях, в оазисах, купляють у воєнторгах, але вони спекулюють саме на цьому.

Ракети вони купляють у воєнторзі і отримують їх поштою, але ми знаємо, де знаходиться цей воєнторг – він знаходиться у Москві. Ситуація дуже подібна, але Україна, на жаль, потрапила в цю пастку постійного перемир’я, яке постійно порушується, а в результаті жодних серйозних дій не відбувається. Тактика Ізраїлю інша. Ось як тільки починається найменший обстріл,  Ізраїль діє жорстко. Це не ситуація з виснажливим нібито перемир’ям, коли з однієї сторони, перемир’я, а з іншої сторони – гинуть люди. Цього ізраїльське керівництво не допускає. Щодо цієї російської тактики, яку запозичили терористичні сили, то ця тактика вигідна насамперед агресору. Неможливо допускати до ситуації, коли обстріли йдуть, коли  в’яла війна тягнеться впродовж місяців і навіть років. У цій ситуації необхідно знищувати і керівництво, яке стоїть за цією війною, і, якщо необхідно, вводити свої сили на цю територію, захищати її.

Але я просто собі уявляю, яке виття підніме міжнародне співтовариство, і, зокрема, ті чи інші агенти впливу Кремля, у міжнародних структурах, якщо Ізраїль піде на жорстке вирішення цієї проблеми. Ну дійсно, не може бути вічною ситуація, коли терористи запускають ракети, мова в тому числі йде і про українську проблему, після чого з’являються ті чи інші так звані миротворці і кажуть – ні, ви повинні керуватися міжнародним правом і укладеними тими чи іншими домовленостями. По суті – патова ситуація.

На жаль, ми знаємо, що більша частина міжнародного співтовариства, більша частина країн-членів ООН налаштована крайнє антиізраїльськи, і фактично Ізраїль засуджують за будь-який вияв самооборони. Скажімо, цьому загостренню у Газі передувала кількамісячний так званий вогненний терор, коли терористи запускали повітряні кулі, балони з вибухівкою, з горючим матеріалом, який спалював все довкола. Зазвичай вони падали на відкриті території, але також викликали пожежі, наприклад, в одному із найцінніших заповідників в Ізраїлі, який  повністю вигорів. При цьому керівництво "Хамасу" відправляло до кордонів Ізраїлю підлітків 14-15 років, які ці кулі запускали. Як тільки Ізраїль намагався відповідати, весь світ кричав про те, що вбивають дітей. Замість того, щоб прикликати до відповідальності "Хамас", який порушує усі можливі конвенції, правила гуманності, використовуючи дітей у якості гарматного м’яса, обговорювали Ізраїль. Якщо ви подивитись, як у великих західних ЗМІ,  висвітлюють останні події, то зазвичай говориться, що Ізраїль наніс удари по Сектору Гази, загинуло стільки-то людей, тобто, не говориться, що ці люди – бойовики. А про те, що це був удар у відповідь на агресію, це якщо і повідомляється дрібними буквами, то  десь наприкінці замітки. Ми вже давно звикли, що об’єктивності щодо Ізраїлю не існує і, до речі, можу сказати, що українське керівництво підтримує практично чи всі антиізраїльські резолюції.

Остання резолюція українського керівництва була чітко проізраїльська і чітко засудила арабський тероризм.

Так, в нас це відзначили з приємним здивуванням. Дійсно, одна з небагатьох країн, яка чітко підтвердила проізраїльську позицію, була Україна. Я навіть у своєму блозі наводив поруч дві заяви - російського МЗС і українського МЗС. І між ними, звісно, існує величезна різниця. У нас цінують тут позицію України. Ну, дай Бог, щоб Україна і надалі не буде  автоматично підписувати усі ці антиізраїльські резолюції, адже на загал ситуація у нас насправді дуже подібна. Ви стали жертвою тої ж самої тактики гібридної повільної війни, і взагалі воєнторг

Кремлівський воєнторг!?

В якому купують снаряди, які обстрілюють Донбас, і ті ракети, які обстрілюють південь Ізраїлю, це точно один і той же воєнторг і продавці в цьому воєнторзі, його господарі абсолютно одні і ті ж. І з тих самих полиць дістають зброю. 


https://espreso.tv/article/2018/11/20/avraam_shmulevych_yakscho_terorysty_postiyno_porushuyut_peremyrya_slid_vvodyty_svoyi_viyska_y_vynyschuvaty_yikhnye_kerivnyctvo
Авром

Мое интервью на азербайджанском. Libermanın istefası İsrail-Azərbaycan münasibətlərinə təsir göstərm

Мое интервью на азербайджанском. Libermanın istefası İsrail-Azərbaycan münasibətlərinə təsir göstərməyəcək” – Yəhudi ekspert ("Отставка Либермана не повлияет на азербайджано-израильские отношения"- еврейский эксперт)

 

“İsrailin bütün siyasi qüvvələri Azərbaycanla münasibətləri strateji tərəfdaşlıq kimi qiymətləndirirlər”.

Bu fikirləri Yenicag.ru-ya açıqlamasında İsrailin müdafiə naziri Aviqdor Libermanın istefasının İsrail-Azərbaycan münasibətlərinə mümkün təsirini şərh edən yəhudi ekspert Avraam Şmuleviç deyib.

Avraam Şmuleviçin sözlərinə görə, İsrail Azərbaycanla bütün sahələrdə əməkdaşlığa böyük önəm verir:
“Deyə bilərəm ki, Libermanın istefası daxili problemlərlə əlaqədardır. Həm də fikrimcə, hökumətin Libermanı istefaya göndərmək qərarı yanlış addımdır. HƏMAS-ın son hücumlarına təmkinlə reaksiya verən İsraildə buna görə əsas tənqidlər məhz Libermana – hər zaman kəskin mövqeyi ilə seçilən sağ təmayüllü siyasətçiyə yönəldi.

Mən hesab etmirəm ki, hansısa xarici qüvvə Libermanın istefaya göndərilməsində və İsrail hökumətinin parçalanmasında maraqlı olsun. Ən azı ABŞ bunda maraqlı deyil. Liberman gördü ki, son toqquşmalar zamanı hökumətin təmkinli davranışı onun siyasətçi kimi reytinqinə mənfi təsir göstərir və o, “qatar”ı tərk etməyə qərar verdi.

Azərbaycanın böyük dostu kimi tanınan Libermanın istefası İsrail-Azərbaycan münasibətlərinə təsir göstərməyəcək. İsrailin bütün siyasi qüvvələri, o cümlədən, baş nazir Netanyahu Azərbaycanla münasibətləri strateji tərəfdaşlıq kimi qiymətləndirir və Azərbaycanla bütün sahələrdə əməkdaşlığa böyük önəm verir.

İsrailin siyasi və hərbi elitasında Azərbaycanla bağlı məsələdə konsensus mövcuddur. Yəni bizim ölkələrimizin münasibətlərinin taleyi konkret partiya və siyasətçidən asılı deyil. Azərbaycan-İsrail münasibətləri strateji xarakter daşıyır və hər iki ölkənin dövlət siyasətinin əsasını təşkil edir”.

Qafqaz Ömərov

https://yenicag.az/libermanin-istefasi-israil-azerbaycan-munasibetlerine-tesir-gostermeyecek-yehudi-ekspert/?fbclid=IwAR0ftQjiV1t5DEb33mpcbFBM_lbb2J3BSqGFpynh58gTRuP3e3TzRlVdwxE