?

Log in

No account? Create an account
рав Авром Шмулевич [entries|archive|friends|userinfo]
рав Авром Шмулевич

[ website | Мой сайт ]
[ userinfo | livejournal userinfo ]
[ archive | journal archive ]

Естественные границы Государства Израиль - Границы Эрец Исраель (Земли Израиля), Земли Обетованной [апр. 27, 2021|06:05 pm]
рав Авром Шмулевич
[Tags|, , ]

Естественные границы Государства Израиль - Границы Эрец Исраель (Земли Израиля), Земли Обетованной





Эрец Исраель, Земля Израилчя. Земля обетованная - полные границы




Герб Международного Гиперсионистского Движения "Беад Арцейну" ("За Родину!")


Границы от Нила до Евфрата – это естественные границы. Они являются природными границами региона и соответствуют законам геополитики, поскольку здоровые, устойчивые, естественные границы всегда проходят по природным рубежам. Границы Земли Израиля идут по Таврским горам (это и сегодня граница между Сирией и Турцией), побережью Средиземного Моря, восточному рукаву дельты Нила – западному краю Синайской пустыни, по северному краю Аравийской пустыни (одной из самых непроходимых пустынь мира) и по реке Евфрат.

Достигнуть этих границ – предписывающая заповедь Торы. Согласно перечню Рамбана это: "Четвертая заповедь. Заповедано нам владеть землей, которую Б-г дал нашим праотцам - Аврааму, Ицхаку и Яакову, и не оставлять ее в руках иноплеменников, или совсем незаселенной. Как сказано: “И овладейте землею и поселитесь на ней, ибо вам дал Я эту землю, вступить во владение ею”. “И наследуйте землю, о которой Я клялся отцам вашим”. Земля эта внутри ее границ только наша, и специально указал Он ее границы: “И идите к горе эмори и ко всем соседям его на равнине, на горе и в низине, и на юге и на побережье морском” - сообщить, что нельзя отрывать от нее ни пяди".


То, что народ Израиля будет владеть всей территорией Земли Израиля, существование еврейского государства именно в этих граница – есть обещание Создателя:


Берейшит(15: 18): В тот день заключил Господь с Аврамом завет, говоря: Твоему потомству дал я эту землю от реки Мицраима до великой реки, реки Прат.


Дварим (1:7-8): Обратитесь и отправляйтесь в путь, и идите к горе эмори и ко всем соседям его на равнине, на горе и в низине, и на юге и на побережье морском, на землю кенаани и к Леванону до потока великого, потока Прат. Смотри, Я дал пред вами землю. Идите и владейте землей, о которой клялся Господь вашим отцам Аврааму, Ицхаку и Йаакову, дать (ее) им и потомству их после них.


Дварим (11:22-25): Ибо если строго соблюдать будете всю эту заповедь, которую заповедую вам исполнить, любить Господа, Б-га вашего, ходить всеми путями Его и держаться Его; То изгонит Господь все эти племена от лица вашего, и овладеете вы племенами, которые больше и сильнее вас. Всякое место, куда ступит ваша нога, вам будет оно, от пустыни и Леванона, от потока, потока Прат, и до моря крайнего будет предел ваш. Не устоит никто пред вами; страх и ужас пред вами наведет Господь, Б-г ваш, на всю землю, на которую ступите, как говорил Он вам.


Йеошуа (1:1-4): И было, после смерти Моше, раба Г-сподня, сказал Г-сподь Йеошуе, сыну Нуна, служителю Моше, говоря: Моше, раб Мой, умер; встань же теперь, перейди через Ярдэн этот, ты и весь народ этот, в землю, которую Я даю им, сынам Исраэля. Всякое место, на которое ступит стопа ноги вашей, даю Я вам, как говорил Я Моше. От пустыни и Леванона этого до реки великой, реки Прата, – всю землю хэтийцев, – и до Великого моря к заходу солнца будут пределы ваши.


Йешайа, (27:12-13): И будет в тот день: обивать будет Г-сподь (плоды Свои) от потока реки (Прат) до реки Египетской, и вы собраны будете по одному, сыны Исраэйля. И будет в тот день: вострубят в великий шофар, и придут пропавшие в земле Ашшурской и заброшенные в землю Египетскую, и будут они поклоняться Г-споду на горе святой в Йерушалаиме.


Стратегической целью развития государства Израиль должен быть выход к этим, обещанным нам Б-гом, границам. Только контроль над всей территорией Земли Израиля обеспечит нам прочный мир. До тех пор, пока мы не поставим перед собой эту цель, будем согласны с тем, что чужие оккупируют хотя бы часть нашей исторической Родины – нас будут преследовать бесконечные войны, в которых нам так и не удастся добиться решающей победы.



Ссылка679 комментариев|Оставить комментарий

ГИПЕРСИОНИЗМ. Идеология. [фев. 1, 2021|11:14 am]
рав Авром Шмулевич
[Tags|, , ]

Читать дальше...Свернуть )
Ссылка95 комментариев|Оставить комментарий

Теория шести рукопожатий. [ноя. 9, 2018|03:42 pm]
рав Авром Шмулевич
[Tags|]

Теория шести рукопожатий.
Оказалось, я в трёх рукопожатиях от Гитлера.
Сегодня выяснил.
Есть у меня хороший знакомый, бывший сосед, его отец, (которого я тоже хорошо знаю), кроме всего прочего - ещё и шойхет. По русско-украински это называется «резник». (Тот, кто режет скот и птицу по галахе - еврейскому закону -,чтобы её можно было есть). Мы иногда покупали у арабов баранов и давали ему, что бы он из зарезал.
И вот сегодня мне рассказали, мои дети, что именно он в 1962 году привёл в исполнение приговор Эйхману, повесил его. В молодости он был десантником, потом служил в управлении тюрем.
Только несколько лет назад его имя было разрешено к публикации.
Мне приятно, что я знаю этого человека.
Ссылка1 комментарий|Оставить комментарий

(без темы) [ноя. 9, 2018|01:33 am]
рав Авром Шмулевич
[Tags|]

Прогресс - это заповедь Всевышнего. Смысл мистерии человеческой истории заключается в предоставлении человеку, каждому конкретному, максимальной свобода. После того, как уровень максимально возможной свободы будет достигнут, и каждый сделает свой выбор - тогда и наступит конец истории и последующее воскрешение мёртвых.
Ссылка1 комментарий|Оставить комментарий

Rusya Parçalanıyor, Şimdi İkinci Aşamayı Görüyoruz - Перевод на турецкий моего интервью о ситуации [ноя. 7, 2018|11:04 pm]
рав Авром Шмулевич
[Tags|, , , , , ]

Перевод на турецкий моего интервью о  ситуации на Кавказе, в РФ в и перспективах отделения Кавказа.
05 Kasım 2018
24 Ekim 2018, Aleksandr Kurilenko, Narodna Pravda
 
Rusya neden çökecek? Kremlin’deki rejim, imparatorluğun bazı kısımlarını nasıl koruyor?
 
Yahudi din adamı ve İsrailli ünlü politolog Avraham Şumuleviç, ''Halk Gerçekleri''  portalına verdiği röportajda Kremlin'in Kuzey Kafkasya’daki pozisyonunu nasıl güçlendirdiğini, neden orada yapay tartışmalar çıkarıldığını ve Rusya’nın çöküşünün hangi seviyede olduğunu anlattı.
 
Avraham Şumuleviç: Rusya  doğumlu İsrailli politolog, siyasi analist.

- Kabardey-Balkar’da çıkan çatışma ve mitingler, Çeçenistan ile toprak değişimi sonrası İnguşetya’da düzenlenen mitingler gibi Kuzey Kafkasya’da çeşitli ama aynı zamanda olağandışı olaylar gerçekleşti. Bölgede neler olduğunu düşünüyorsunuz?
 
Bu bir “Böl ve Yönet” emperyal politikasıdır. Emperyal merkezin çok zaman önce ortaya koyduğu ve gecikmiş bir eylem olan “mayınlar” şimdi işe yaramaya başlıyor. Şimdiki tüm modern Rusya, kesinlikle, kontrollü çatışmalarla yönetiliyor. Sonradan moderatör olarak harekete geçmek için Kremlin şu an çeşitli ulusal veya topluluk grupları arasında gerilim yaratıyor. Çünkü bugün Rusya Federasyonu’nda fiilen var olan hiper merkezileşme için başka bir gerekçe olamaz.
 
Ekonomik olarak kârlı değil, politik olarakta anlaşılır değil, neden Moskova’ya 2000 km uzakta olan ve nasıl yaşanacağına karar veren bir yönetici lazım olsun?İmparatorluk Merkezi’nin gerekçesi ne olabilir? Tek gerekçesi kendisinin oluşturduğu tartışma moderatörlüğünü elinde tutmaktır. Durum daha kötüleştiğinde gerginlik seviyesi yükselmektedir, daha iyi olduğunda ise dizginler gevşetilebilir.
 
O zamanki Sovyetler Birliği’nde garip bir derecelendirme vardı: Halklar ve Milliyetler. Bazıları Baş Cumhuriyet olmaya layık görüldüler, bazıları ise Özerk Cumhuriyet, Özerk Eyalet veya Özerk Bölge olmaya layık görüldüler. Neden bazı halklar, halk olarak görülür ama diğerleri milliyet olarak görülür anlamak zordur.
 
Rusya bir sömürge imparatorluğudur. Çoğu imparatorluk, itaatkâr halkların vasıtasıyla yönetimi sürdürmeye çalışmıştır. Diyelim ki İngilizler Hindistandaki gerginliği bastırmak için başka bölgeden savaşçıları gönderdiler. Fakat Ruslar bunu çoktan sonuçlandırmışlardı: baş halklar, daha düşük seviyedeki “topluluk” eğitimi almış olan halklar için kolonizatör görevi görmüşlerdi. Aynı şey Polonyalıların Ukraynalılardan daha üstün olduğu Avusturya-Macaristan’da da olmuştu.
 
Sovyet döneminde, sömürgecilik, müttefik cumhuriyetlere de projelendirildi. Krım Ukrayna’da, Karakalpaklar Özbekistan’da, Güney Osetyalılar ve Abhazlar ise Gürcistan’da koloni olarak yer alıyordu. Bu sömürgeciliğin “Matruşka” evresiydi. Sık sık ulusal seçkinler, ulusal kota ilkesiyle oluşturuluyorlardı. Rusya’da bu sistem korunmuştur.
 
Bu, metropol için başarılı bir mekanizmadır, çünkü buna kontrol kollarını elinde tutan yerel seçkinler tarafından itiraz edilmektedir. Ve ulusal seçkinlerde kendi aralarında anlaşamıyorlar, imparatorluktan kurtulmak için değilde merkezde yer almak için yarışıyorlar. Bunun üzerine yerel çatışmalarda ekleniyor, Kuzey Kafkasya’da bu sorun yeterince akut bir durumda. Ulusal gerilim derecesi her zaman vardır, en uygun zamanda hafif yanan ateşi, ateşe verebilirsiniz, tıpkı geçenlerde olduğu gibi.
 
- Kabardey-Balkar’daki tartışmanın özü nedir?
 
Karaçay-Çerkes gibi Kabardey-Balkar'da “toplumsal” bir cumhuriyettir. Tek bir cumhuriyete farklı halklar yerleştirildiği zaman olan bir şeydir bu: Kabardeyler - Çerkeslerdir, Karaçay ve Balkarlar ise Türklerdir. Karaçay ve Balkarlar ikiye bölünmüş tek bir halktır ve onları Çerkeslerin yanına yerleştirmişlerdir. Böylece Çerkesleri 4 farklı halka bölmüşlerdir. SSCB’nin kullandığı “Böl ve Yönet” ilkesini şimdide Rusya Federasyonu kullanıyor.
 
Kabardey-Balkar’da bahane olarak, 310 yıl önce yaşanmış Kanjal Savaşı gösterildi. Bu savaş Kırım Hanları ve Kabardey Prensleri arasında yaşanmıştı. 300 yıl boyunca bu savaşı kimse anmadı fakat 10 yıl önce bunu Türkler ve Çerkesler arasındaki bir savaşmış gibi gösterdiler. Ama bu kesinlikle böyle değildi, Kırım ordusunda Çerkesler vardı, Nogay Türkleri ise savaştan önce Çerkeslerin tarafına geçmişlerdi. Ama bu gerçekler bu savaşı Türkler ve Çerkesler arasındaki bir epik çatışma olarak gösterilmesine engel olmadı.
 
Gerçek şu ki Karaçaylar ve Balkarlar, Kırım Tatarlarına yakın bir halktır. Karaçaylara ve Balkarlara, Çerkesler sanki onlar üzerindeki zaferlerini kutluyorlarmış gibi gösterildi. Şimdi ise bu durum, Balkar köyü halkının Çerkesleri Kanjal Şavaşı yapılan bölgeye geçirmemesine karar vermesi ile tekrarlandı.
Böyle bir tartışmanın tasarlanmasında amaç ise, “yabancılara” onların kendi kendilerini bile idare edemediklerini göstermektir.
 
Tam bu tartışma durulmuşken, hemen ardından Çeçenistan ve İnguşetya arasında sınır tartışması ortaya çıktı. Halbuki onların sınırlarının çizilmesi ile ilgili bu durum 1991 yılından beri vardı. Eskiden bu konu kimseyi endişelendirmiyorken bir anda İnguşetya ve Çeçenistan liderleri, bölgenin eşit olarak Çeçenistan ve İnguşetya arasında değişimin yapılması için anlaşma imzaladılar.
 
Ben bu çatışmanın Moskova tarafından yönetildiğini düşünüyorum. Çünkü, hem Yunus Bek Yevkurov (İnguşetya Cumhurbaşkanı) hemde İnguşetya milletvekilleri, İnguşlar arasında pekte onaylanmayan bir anlaşma olacağını bilerek bu anlaşmanın imzalanmasına karar verdiler.
 
Moskova kimin başta olduğunu ve Kuzey Kafkas halklarının neden birbirlerinden ayrılamayacağını göstermiş oluyor. Buna göre, Kafkasyalılar birbirlerine zarar vermeye başlayacaklar ve herkes herkese karşı çatışma içinde olacak.
 
- Peki bu böyle değil mi zaten?
 
Hayır. Kafkasya medeniyetin antik odağıdır, Dağıstan’da 2000 yılı aşkın yaşı olan kentsel kalıntılar tespit ediliyor. Onlar eskiden Moskova olmadan da yaşıyorlardı, o zamanlar tartışmalar dünyanın herhangi bir bölgesinde olandan daha fazla değildi, belkide daha azdı. Uzlaşmayı biliyorlardı. Bu yüzden orada bir çok milliyetten oluşan bölge vardır. Şu anda Azerbaycanlılar ve Ermeniler arasındaki, ebedi olarak sürecek gibi gözüken katliam bile, Rusya Kafkasya’da belirdikten sonra ortaya çıkmıştır.
 
O zamana kadar beraber yaşamayı ve etnik temizlik yapmamayı becerebiliyorlardı. Fakat bu durum Moskova için gayet kârlıdır; Kafkasyalılar birbirleriyle nasıl savaşacaklarını (!) düşünmelilerdir. Şimdilerde ise Nogay Türkleri ile ilgili bir tartışma daha başlıyor. Onlar Dağıstan’da, Çeçenistan’da ve Stavropolskiy Bölgesi’nde birkaç gruba bölünmüş ve dağıtılmış bir halktır.
 
Çoğu Nogay Türk’ü Rusya’ya iş için gitmek zorundadır. Moskova’dan onların haklarının korumasını talep ediyorlar. Ve benim düşünceme göre, bu son tartışmada olmayacaktır. Fakat şu an Moskova için ne kadar çok tartışma ve gerilim olursa, o kadar iyi olur. Buradaki amaç, Moskova olmadan “Churki“ lerin birbirleriyle anlaşamayacaklarını herkese göstermektir. (Churki - Orta Asya halklarına verilen aşağılayıcı bir takma isim.)
 
- İmparatorluğun ekonomik tecrübesi açısından, tüm bunlar, metropol yardımı ile ekonomik sömürge yapmak veya kolonilerin ekonomik özgürlüğünü kısıtlamak açısından ne kadar benziyor.
 
Koloniler ekonomik çıkarları yüzünden mecbur kalabilirler, ama böyle durumlar çok fazla olmuyor. Kolonilerin önemli bir kısmı kârsızdı, fakat şimdide olduğu gibi Kafkasya, Rusya için her zaman kârsız bir bölgeydi. Bazen koloniler sırf modaya uymak için kendilerini zorluyorlar. Örneğin, İtalyanlar hiçbir sebep olmadan Etiyopya’ya saldırdılar. Koloni’nin metropolden farkı ise, kendi milliyetini, dilini ve düşünce yapısı merkezden yönetilen bölgeye denir.
 
Düşünce yapısı olarak Kafkasya artık bir Rusya değil, ayrıca şu an Kremlin, bölgenin kendi kendine ekonomik olarak gelişmesine engel olmaya çalışıyor. RF, Kafkasya’nın ekonomisini bozuyor. Gerçi bu konu tartışılabilir, çünkü Moskova bütün Rusya’nın ekonomisini bozmaktadır. Fakat Kafkasya’da durum çok daha zordur. Bu yüzden Kuzey Kafkasya, Rusya’nın bir kolonisidir.
 
- Merkez yönetim tarafından parçalanan Kuzey Kafkasya halklarından kaç tanesi bu kimliği kendisi üstlenmiştir?
 
Buradaki durum “sovyet halkı” topluluğuyla benzemektedir. Çünkü Moskova’nın ulusal hafızayı öldürmeye çalışması da bir imparatorluk politikasının belirtisidir. Tabiki de, bununda etkisi var. Zira, bir zamanlar birçok Ukraynalı, Alman ve Yahudi bile tek bir sovyet halkının olduğuna inanıyordu. Gerçi hakikat özellikle Yahudilere kim olduklarını sık sık hatırlatıyordu. Şimdilerde, son birkaç yıldır süreç tersine doğru gidiyor, Çerkeslerin artık ortak bir ulusal kimlik oluşturduğunu söyleyebiliriz.
 
Federal seviyede bile, Kabardeylerin, Adıgelerin ve Şapsığların tek bir halk olduğunu inkâr eden iktidar, şimdi deklarasyon seviyesinde artık bunu kabul etmiştir. Çerkesler, Sovyet zamanı uğradıkları ulusal hafıza sürgününün sonuçlarının üstesinden geldiler.
 
Daha da fazlası, Çerkes aktivistler önemli ulusal günlerde bir sistem oturtmayı başardılar; Çerkes Soykırımı ve Kafkas Savaşı Şehitlerini Anma Günü, Çerkes Bayrağı Günü ve Çerkes Dili Günü. Karaçay-Balkarların durumu daha kötü ama pozitif gelişmeler var. Herkesin başka bir sorunu daha var; sahte-tarihsel mitoloji. Bunun, eğitim seviyesinin düşüşünden başlayarak ve Sovyet dönemi sonuçlarından önceki bilim anlayışına kadar bir çok sebebi var, zira hiçbir SSCB halkının gerçekliği olan bir tarihi yoktu. Sahte-tarihsel efsaneler ortaya çıkarılmaktadır.
 
Özellikle kendini eski kökleriyle; Hititler, Mısırlılar ve Sümerler ile bağlantı kurmaya çalışma modasında olanlardan görebiliriz bunu; Alan mirası için savaş sürmektedir. Şimdilerde İnguşlar, Asetinler ve Karaçay-Balkarlar kendilerini Alan mirasçıları olarak görüyorlar. Kuzey Osetya ismini değiştirerek “Kuzey Osetya - Alanya Cumhuriyeti” adını aldı, fakat hiçbir bağlantıları ve yaşayan gelenekleri yok. Daha da fazlası, Alanlar hakkında çok az şey biliyoruz. Bu olumsuz bir şeydir, efsaneler yalan, özellikle şimdi, bütün Kafkasya halkları Sanayi ve Sanayi sonrası kurumlar için modern ulus yaratmayı kendilerine görev edindikleri için.
 
- Bilim ve eğitim seviyesi Kuzey Kafkasya’da ne durumda?
 
Bu konuda tüm Rusya acınası durumda, Kafkasya’da ise çok daha kötü. Ulusal organlar, bilimi çok kötü finanse ediyor. Eğitimsiz ve ne olduğunu anlamayan insanları yönetmek çok kolaydır. Mesela ben bir yayında Dağıstanlı müslüman bir vaizle konuşmuştum. Ona yayında şu soruyu sordular: “Dünya yuvarlak mıdır, düz müdür?” Başını kaşıdı ve cevap verdi: “Galiba yuvarlak”. Ama tam olarak emin değildi. Yani onların yaymak istediği İslam türü, batı aydınlanmasını ve bilimi reddetmeyi vadediyor.
 
Nijerya’da bulunan “Boko Haram” adlı islamist grubu biliyorsunuzdur, çevirisi ise “Batı eğitimi günahtır”. Gerçi Rusya İmparatorluğundaki islamist hareketin tarihine bakarsak; İslam, Batı Medeniyeti ve Bilim sentezini savunan “Cedidizm” (Yeni Yöntem) hareketini görürüz.
 
Mesela, 20.yüzyılın başında Meclis’te yer alan müslüman milletvekillerini ele alırsak, onlar müslümanlar arasında aydınlanma olması, modern üniversiteler açılması, kadınların eğitim görmeleri ve seçimlerde oy haklarının olması gerektiğini düşünüyorlardı. Rusya İmparatorluğunun çöküşünden sonra oluşturulan ilk cumhuriyetlerden birisi Azerbaycan Demokratik Cumhuriyetidir. Onu ilan eden ise, İngiltere’den bile daha önce kadınlarında oy vermesine izin veren, Güney Kafkasya parlamentosunun müslüman oluşumudur.
 
O zaman ki müslümanlar çok başkaydı. Fakat şuan Kafkasya’nın ve bütün İslam dünyasının zihnini ele geçiren İslamiyet tipi, modern eğitim ile uyumsuzdur. Bu tipi takip eden insanlar, modern dünya ve modern topluluk kavramlarından kötü anlayan kişilerdir. Kuzey Kafkasyalılar arasında farklı komplo teorileri ve antisemitizm gelişmiştir.
 
Genel eğitim ortalaması düşmektedir. Kafkas medeniyeti temelleri yok edilmiştir. Bugünkü Rusya’da bulunulduğu için, bir de Batı’dan kopunulmaktadır. Fakat başka açıdan bakarsakta, mesela Çerkeslerin Türkiye’de bir diasporası var. Çeçenlerin ise Batı’da yaşayan yaklaşık 300 bin insanı var. Bazıları iyi eğitilmişler. O yüzden ben olsam Rusya’nın durumu yüzünden Kuzey Kafkasya halklarına ölüm hükmü vermezdim.
 
- Kuzey Kafkasya’nın Rusya Federasyonu’nun bir parçası olarak tutulması, Rus rejiminin kendisini otoriterleştirmesine katkıda bulunuyor mu? Bununla bir ilgisi var mı?
 
Kesinlikle ilgisi var. Rusya'da, halkın demokrasi talebi olmadığı için, demokrasi kurma konusunda kötüdür. Ana protesto hareketlerinin amacı “demokratik toplum kurmak” değildir. Mesela, Aleksey Navalniy’nin ana sloganı şöyledir: “Yolsuzluğa karşı mücadele yerel yönetim tipi bile değildir”. Rusya Federasyonu’ndaki ve Avrupa’daki Rus muhalefeti bile milli sorunlara tepeden bakmaktadır. Rus demokratik muhalefetinin ve milli hareketlerin arasında hiçbir bağ yoktur.
 
Önemli olan başka bir şey ise: Kafkasya’da ekonomik, dini ve ulusal protestolar arasında hiçbir bağlantı yoktur. Ama benim görüşüme göre, Rusya’nın diktatörlüğüne karşı ve Kafkasya’nın dekolonizasyonu için yapılan hareketler birbirleriyle bağlı olmalı. Çünkü Rus Devleti’nde diktatörlüğün ana amacı dış fetihler yapmaktır. Ama böyle bir bağlantı yok. Mihail Hodorkovskiy’nin Kafkasya’nın Rusya’dan alıkonulması için savaşmaya hazır olduğu ile ilgili yaptığı açıklamayı hatırlıyor musunuz? Tam da burada bu konu üzerine konuşulmalı.
 
Böyle bir vaziyet, bir taraftan Kremlin’e karşı oldukları için ve bir taraftanda destekledikleri için Rusya’daki demokratik hareketide zayıflatır. Çünkü Kuzey Kafkasya’yı Rusya Federasyonu’ndan alıkoymanın tek yolu, insan hakları ihlalinin berbat durumu ve savaş gücüdür. Rusya’da halkların kendini seçebilme haklarını savunan tek bir toplu hareket bile yoktur. Bölgeselleşmeyi savunan Ruslar var ama halkların haklarını savunacak bir toplu hareket yok.
 
- Ortalama tarihsel geçmişe göre, RF’nin bütün imparatorlukların yaşadığı “yeni devletlere bölünme” olayını yaşamasının olasılığı nedir?
 
Bu süreç şu an başladı bile. Daha güçlü imparatorluklar çöktülerse, modern formdaki Rus İmparatorluğunu’nda çökmemesi için hiçbir sebep yoktur. Hatta çökmeye başladı bile. Sovyetler Birliği’nin çöküşü bunun ilk aşamasıdır. Şimdilerde ise, RF’nin çöküşü olan ikinci aşamaya doğru gidilmektedir.
 
Kuzey Kafkasya’nın şu an Rusya kadrosunda bulunma sebepleri: savaş gücü, Kafkasyalıların ulusal projelerinin olmaması, korkunç Rus-Çeçen savaşı ve Moskovanın birbirleri arasındaki tartışmanın provakasyonu ile ilgili yaptığı politikadır.
 
Sürekli bağımsız aktivistlere baskı yapılma süreci var. Onları ya korkutuyorlar, ya tutukluyorlar yada öldürüyorlar. Bunlar sadece, Kremlinle bağlantıları olmayan, birkaç gelişim seçeneği sunan insanlardır. Benim bir tanıdığım vardı, Zuhum Zukumov. Dağıstan’da bir üniversitede öğretim görevlisiydi.
 
Kuzey Kafkasya’daki “Al-Kaid” ve “İslam Devleti” oryantasyonun ayrılması ile bağlantılı olan bir fikir geliştirmişti. Kafkasyalıların örnek olarak ellerinde Şamil Devleti vardı. O zaman ki şartlara ve zamana göre bu son derece düzenli bir devletti. Şamil resmen Kafkasya’da çok popülerdi. Onun bir İslam Devleti vardı. Neden tamda Şamil’in İmamatından bir Dağıstan bağımsızlığı projesi çıkarılmasın ki?
 
Bu Dağıstan Devletini Şamil’in İmamatının mirasçıları olarak ilan etmek ve yüzeye çıkarmaktan başka birşey değildir. Resmi olarak Dağıstan ve Çeçenistan’da Şamil neredeyse kanonize edildiği için Moskova açısından bu durumla savaşmak olurdu. Bir taraftan Rusya’ya karşı savaştığı için yüceltilse de öbür taraftan imparatorluk tarafından itaat etmeye zorlanıyordu ve teslim olmuştu. Bu açıdan imparatorluk için çok uygundu, fakat tüm dünyadaki tarihi mirasını ele alırsak, Moskova’nın bir şey söylemesi zor olacaktır.
 
Zuhum öldürüldü. Resmi açıklamaya göre, kendisinin boynunu kesmiş. Eğer bağımsızlık vedekolonizasyon ile ilgili ulusal projeleri hakkında sadece konuşsalar bile, Kafkasyalı aydınların yolculukları işte böyledir.
 
- Aydınlar ve aydınlanma için savaşan insanlar hakkındaki sorularımı şu yüzden sordum; örneğin, eğer Hitlerin Polonya ve Stalin’in SSCB uluslarının ulusal aydınlanma işgali
sırasında Polonyalı aydınlara karşı olan tutumunu hatırlarsak orada tam bir kategorik baskı olduğunu görürüz…
 
 
Şimdilerde bağımsız aydınlara, sosyal aktivistlere veya sadece aktivist olanlara baskı uyguluyorlar, kimisini Kafkasya’dan Moskova’ya hizmet etsinler diye satın alıyorlar, kimisini ise Rusya Federasyonu veya Cumhuriyet sınırları dışına çıkarıyorlar.
 
 
Kaynak: https://narodna-pravda.ua/ru/2018/10/24/rossyya-razvalyvaetsya-sejchas-my-ydem-ko-vtoromu-etapu-yzvestnyj-polytolog/?fbclid=IwAR1CqrhbunyhAYKW1YxYl-bB5qHfai2kOtTelwbiyRX72fziUZTLFFYLI-w
 
Çeviri: Baj Guşef Şenvar
 
Cherkessia.net, 5 Kasım 2018
http://www.cherkessia.net/makale_detay.php?id=3805&fbclid=IwAR0ljMq4MxuJzTA4CaADMo95Jx0bTKIzCEWzJbCOp3FuDsfZyqyLHksTy68

 
СсылкаОставить комментарий

Два берега Иордана. [ноя. 6, 2018|01:18 am]
рав Авром Шмулевич
[Tags|, , ]

Автоматический альтернативный текст отсутствует.
Baruch Benaryeh 

БЫЛИ ВРЕМЕНА…

Плакат ''ревизионистов'' то есть отцов нынешнего Ликуда.
Вверху
''Потомству твоему Я отдал землю эту
От реки Египетской до реки великой реки Прат. '' Берешит 15 18

В центре карта. Синий цвет – Земля Израиля.

Внизу вариация стиха 5 Псалма 137 
''И пусть забудет меня моя правая рука – предательница если я забуду левый берег Иордана. ''
А также -
Два берега у Иордана. Один наш и другой наш.

Эта карта – карта британского мандата на Палестину, которых они получили от Лиги наций для создания там еврейского государства. Голанские высоты британцы в самом начале незаконно передали Франции, под французский мандат. Поэтому на этой карте их нет, эта карта - официальная карта британской Палестины и будущего  еврейского национального очага.


СсылкаОставить комментарий

(без темы) [ноя. 6, 2018|01:13 am]
рав Авром Шмулевич
[Tags|, , ]

Прогресс - это заповедь Всевышнего. Смысл мистерии человеческой истории заключается в предоставлении человеку, каждому конкретному, максимальной свобода. После того, как уровень максимально возможной свободы будет достигнут, и каждый сделает свой выбор - тогда и наступит конец истории и последующее воскрешение мёртвых.
СсылкаОставить комментарий

Авраам Шмулевич. Политический ислам на Северном Кавказе. Генезис и перспективы. Большая Игра STV [ноя. 2, 2018|02:24 am]
рав Авром Шмулевич
[Tags|, , , , ]

Авраам Шмулевич. Политический ислам на Северном Кавказе. Генезис и перспективы. Большая Игра STV

История политического ислама на Северном Кавказе практически идентична с новейшей историей региона. Исламский фактор оказывает огромное влияние как на всю Россию, так и на соседние страны. Об истории сегодняшнем дне и перспективах политического ислама на Северном Кавказе в передаче "Большая игра" рассказывает политический аналитик, исследователь, директор Института Восточного партнерства АвраамШмулевич.
Автор программы Гела Васадзе
https://youtu.be/s-WHhHVeyJE
СсылкаОставить комментарий

Распад империи происходит в двух этапа [окт. 27, 2018|11:19 pm]
рав Авром Шмулевич
[Tags|, , , , , , , , , ]

 Распад империи происходит в двух этапа

Если сильнее империи распались, то нет никаких причин, чтобы Российская империя в современном виде не распалась бы. Более того, она уже начала распадаться. Первый этап – распад Советского Союза. Сейчас мы идем ко второму этапу – распада РФ. Сейчас Северный Кавказ удерживается в составе России благодаря военной силе, благодаря отсутствию национальных проектов в кавказцев, страшным русско-чеченским войнам, которые повлекли за собой огромное количество жертв и отложились в памяти всех кавказских народов, политике Москвы с провоцирования конфликтов между собой, - пишет Авраам Шмулевич для НП.
В России постоянно идет процесс давления на независимых активистов, их запугивают, сажают или даже убивают.

У меня был знакомый, Зухум Зукумов. Он был университетским преподавателем в Дагестане. Развивал идею, связанную с отрывом ориентировки северокавказского ислама на "Аль-Каиду" или "Исламское государство". У кавказцев был пример государства Шамиля. Для того времени и тех условий это было весьма упорядоченное государство. Шамиль официально популярен на Кавказе. У него было исламское государство. Почему бы не вывести проект дагестанской самостоятельности именно из имамата Шамиля? Это же на поверхности: объявить дагестанское государство наследником имамата Шамиля. Москве с этим сложно было бы бороться, так как на официальном уровне в Дагестане и Чечне Шамиль почти канонизирован. Его прославляют за то, что он, с одной стороны, воевал против России, но, с другой стороны, покорился империи, капитулировал. В этом плане он удобен для империи, но если взять его историческое наследие в полной мере – Москве будет сложно что-то сказать. Зухум был убит.

Именно такой путь в кавказских интеллектуалов, если они будут хотя бы даже обсуждать национальные проекты, связанные с независимостью и деколонизацией.

СсылкаОставить комментарий

Авраам Шмулевич: Москва може не впоратись з пожежами, які вона сама й запалює [окт. 26, 2018|01:05 am]
рав Авром Шмулевич
[Tags|, , , , , , , , , , ]

Авраам Шмулевич: Москва може не впоратись з пожежами, які вона сама й запалює

Рабин Авраам Шмулевич, президент Інституту Східного партнерства (Ізраїль) в програмі телеканалу Еспресо "Студія Захід з Антоном Борковським" про чорних лебедів Путіна, ескалацію на Кавказі й саудівський джек-пот Кремля

Справа вбитого журналіста Джамаля Хашоггі набирає обертів і, на скільки я розумію, зараз правлячий дім Саудівської Аравії напружений  настільки, наскільки  давно вже напруженим не був. З іншого боку, всі очікують чергового стрибка цін на нафту, адже дестабілізація на Близькому Сході завжди закінчується саме цим.

Те, що Саудівська Аравія розправляється із своїми політичними супротивниками - не новина. Це тоталітарний режим. Але те, як вони це зробили, - йдеться про вбивство – при тому вбивство такого плану, що не могло не бути розкритим. Людина пішла зі своєю нареченою в посольство отримувати документи для весілля, потім  їй заявляють, що Дмамаль пішов через чорний вихід і зник.

Є такий вислів в Ізраїлі - "арабська робота". П'ятнадцять людей прилітають, відомі співробітники спецслужб, включно з патологоанатомом, який раптом прилетів і в той самий день полетів, тож на що вони розраховували -  не зрозуміло. І знову ж таки, не перевірили в нього цей годинник Google Watch, який просто все транслював.

З одного боку така непрофесійність, котру годі якось пояснити, а з іншого боку, вони зробили більш грамотно ніж росіяни, коли намагались вбити Сергія Скрипаля. Ну, дивіться, вбивство сталось по суті на території Саудівської Аравії. Вони могли його десь вистежити, застрелити чи отруїти і так далі, але вони вбили саудівського громадянина саме на території дипломатичної установи, тобто на території Саудівської Аравії. Звісно, антураж з яким це зроблено викликає жах, але з юридичної точки зору у випадку замаху на Скрипалів ми маємо реальний акт агресії, - його намагались вбити на території іншої країни з використанням хімічної зброї. Тобто ситуація для втручання чи якихось санкцій набагато менша, менше поле для маневру.

Тепер посилено вкидається в пресу, яким нехорошим був шейх Хашоггі, що він був прибічником Бен Ладена, що він ісламіст, прибічник "Братів мусульман" і так далі. Це все, звісно, можливо, але навіть прибічника "Братів мусульман" не можна вбивати і розрубувати потім на шматки і таємно вивозити з посольства. І це в ситуації, коли настільки ретельно вибудовувалась шахова партія на Близькому Сході.

По суті, Саудівська Аравія один із наріжних каменів цієї хиткої конструкції

Вона наріжний камінь нового світового ладу, який Трамп вибудував на Близькому Сході, і який, здається, забезпечує стабільність. Саудівці - головна сила, яка стоїть за арабською коаліцією, що веде боротьбу проти ІДІЛ. Там проводяться реформи, що мають знизити рівень ісламізму. Трамп почав боротьбу з Іраном і збирається її ввести. Санкції проти іранської нафти впроваджені і повинні запрацювати найближчим часом, а саудити заявляють, що вони заповнять нестачу іранської нафти своїми поставками, аби ціни на нафту не підскочили.

Тепер, у даній ситуації, Трампу, а також іншим силам в США, буде дуже складно продовжувати мати із саудитами справи. В принципі усі знають про те, що сталось з цим нещасним журналістом, адже це в Саудівській Аравії буденність. Там вбивають людей, там вбивають противників режиму, ісламських проповідників, також їх звинувачують в екстремізмі, - можливо і правильно, а можливо і ні. Це один з найбільш деспотичних режимів, які зараз існують.

Я просто впевнений, що намагатись зістригти ті чи інші купони буде Кремль.

Якщо дійсно розвалиться конструкція близькосхідного урегулювання з центром в Саудівській Аравії, якщо Трамп буде вимушений ввести серйозні економічні санкції проти саудитів й одночасно підуть санкції проти Ірану, тоді ціни на нафту злетять догори. І дійсно, таким парадоксальним чином, головним зискоотримувачем, головним бенефіціаром цієї ситуації виходить особисто Путін. Йому щастить просто не по-людськи: згадується "Фауст" Гете та середньовічні романи про людину, що продала душу дияволу.

Фарт в нього, в цьому разі, просто фантастичний. Звісно, що головним зискоотримувачем буде Кремль, якщо Америка буде відволікатись на ситуацію в Сирії та на Близькому Сході. Якщо Саудівська Аравія звідти піде і якщо Америка серйозно посвариться з саудитами, то вони можуть впровадити якісь контрзаходи, а у них є важелі з розхитування ситуації на Близькому Сході, в Сирії. В такому разі Америці тоді буде вже не до Східної Європи, не до України і це може розв’язати Путіну руки.

З іншого боку, чорні лебеді залітають і в путінський город. І, одночасно, ми бачимо, як колосально зростає напруга на Кавказі, - йдеться про спроби відірвати в Інгушетії частину її території.

Я не раз казав: за цим стоїть Москва і вже з’явились докази цього. Зокрема делегація громадських діячів  з Чечні та Інгушетії, котрі організували мітинг, зустрічалась в П’ятигорську, там де знаходиться резиденція намісника Росії на Кавказі, представника Путіна в Північнокавказькому окрузі. Зустрічались з цим намісником і чиновником із Москви, одним із керівників Адміністрації президента, і вони прямо сказали, що Москва ініціює цей конфлікт. Невигідний він і Кадирову, в тому вигляді в яком у він є зараз. Також він невигідний  й інгушам. Це було зроблено максимально провокативно, щоб просто не могло не викликати протесту.

Тобто це рукотворні речі? Коли у Кремля починається серія внутрішніх невдач, як-от солсберійський скандал, падіння рейтингу Путіна, він починає тиснути на кавказький мозоль?

Оскільки неспроможність цього режиму зрозуміла усім, - тобто він економічно неспроможний, йде погіршення ситуації, нічого доброго не відбувається на зовнішній арені, - тож чимало кавказців починають задумуватись: "А навіщо нам взагалі Росія? Росія нас завоювала 150 років, але ми не зобов’язані бути весь час у складі Російської Федерації". Кавказ тисячоліттями існував без Росії. Ось щоб показати кавказцям, що вони не можуть управляти собою, що в разі відходу від Росії одразу ж почнеться кривава різанина, що будь-яка республіка, яка вирішить вийти з-під влади Москви, зіткнеться з нерозв’язними територіальними суперечками і національними протистояннями. Це дуже на таке схоже. До речі, подібну тактику застосовував Радянський Союз напередодні свого розвалу. Ви пам’ятаєте, коли почались…

….Нагорний Карабах

…Нагорний Карабах, Абхазія, різанина турків-месхитнців і зіткнення в Узбекистані, тоді ще радянському, Придністров’є (конфлікт всередині Молдови), вхід радянських військ в Баку, бійня, яку радянські війська влаштовували у Тбілісі, у Вільнюсі... Тобто, це було зроблено для того, щоб показати місцевому народу: якщо вони спробують піти з-під влади Москви, буде гірше.

Тоді Москва не змогла впоратись з пожежею, яку вона ж сама і запалила. Це дуже небезпечна тактика. Але по-іншому Російська імперія не може. Взагалі, єдине, що у Путіна і його режиму виходить добре, - це навіть не воювати, а розпалювати війни. Добре воювати вони теж не вміють. Чи зможуть вони зараз втриматись в рамках керованої кризи, чи ця криза вийде з-під контролю і призведе до нового вибуху, до нового обвалу Російської імперії у вигляді Російської Федерації, - ми поки не знаємо. Але цей випадок із саудівським журналістом показує, що будь-які найхитріші плани можуть бути зруйновані з абсолютно непередбачуваних причин.

Тобто, це навіть не політтехнологія, щоб забити чим-небудь телевізор, це насправді спроба загравати з якимось страшними кривавими енергіями?

Так, саме так. Вони можуть піти на безпрецедентне погіршення ситуації. Росія, очевидно, готується до війни. Її політична система, її економіка, її масова свідомість громадян постійно мілітаризується. Якщо ти готуєшся до війни, ти маєш з кимось воювати.

Нападати на Росію ніхто не збирається. У російського народу є така властивість, що вони дуже добре об’єднуються навколо влади у двох випадках – коли потрібно від когось захиститися, або завоювати когось. Але ж захищатись немає від кого, ніхто не збирається завойовувати Росію. Для того, щоб спровокувати зовнішню агресію проти когось, - так навіть Путін розуміє, що сил у Росії для цього нема. На кого він може нападати? На Китай, на Казахстан, на країни Балтії, але ж вони члени НАТО?!

Головною ціллю залишається Україна. Особливо після того як Україна стала ще й релігійним ворогом. Тож, можливо, крім нападу на Україну, можливим виходом лишається "бомбити Воронеж".

Україна – це головна ціль вже давно. Але зрозуміло, що, якщо він почне масове вторгнення в Україну, то велика ймовірність того, що Захід вже відповість воєнною акцією. Ви пам’ятаєте, така ситуація вже була на початку конфлікту, коли говорили про те, що буквально з дня на день почнеться російське вторгнення, тож міністр оборони США подзвонив міністру оборони Росії Шойгу, і ці приготування були зірвані.

Росія, швидше за все, готується до якоїсь внутрішньої війни. Двічі Росія вже розв’язувала війну в своєму регіоні, в Чечні. Двічі ця війна використовувалась для зміцнення режиму Єльцина та для приходу Путіна до влади. Він прийшов до влади на хвилі російсько-чеченської війни. Не варто забувати, що в Росії була і невеличка громадянська війна. Штурм парламенту, коли, за офіційними даними, загинули сотні людей, в основному мирних цивільних, а за неофіційними даними – навіть кілька тисяч. Це, в принципі, теж війна. Тобто, три радянські війни на території Росії у післярадянський період.

Повторюю – оскільки вони нічого не вміють робити, крім як організовувати теракти і війни, то дуже ймовірно, що вони це єдине своє вміння використають і зараз.

 https://espreso.tv/article/2018/10/25/avraam_shmulevych_moskva_mozhe_ne_vporatys_z_pozhezhamy_yaki_vona_sama_y_zapalyuye?fbclid=IwAR3ZJGBvKIDEtPZkIT4Z7eXYKnB26tK10rGEdoK_1IRcpIJ820anRJnGPh0


СсылкаОставить комментарий

navigation
[ viewing | most recent entries ]
[ go | earlier ]